Громадські організації (ГО) відіграють ключову роль у розвитку демократії, захисті прав людини та соціальних змінах. Однак їхня ефективність залежить від довіри суспільства, яка ґрунтується на прозорості та підзвітності. В пострадянських країнах, таких як Україна, Вірменія, Грузія та Молдова, де корупція та слабкі інституції історично підривали довіру до будь-яких організацій, забезпечення довіри до ГО є особливо важливим.
У цій статті розглядаються виклики та найкращі практики підвищення прозорості та підзвітності громадських організацій у цих чотирьох країнах, а також стратегії зміцнення довіри громадян.
1. Чому важливі прозорість і підзвітність?
Прозорість — це відкритість у фінансуванні, діяльності та прийнятті рішень, а підзвітність — це зобов’язання звітувати перед громадськістю та донорами. Для ГО ці принципи критично важливі, оскільки:
Забезпечують етичне використання коштів;
Запобігають конфлікту інтересів і корупції;
Підвищують легітимність і підтримку суспільства.
В Україні, Вірменії, Грузії та Молдові, де багато НУО залежать від іноземного фінансування, прозорість часто стає предметом уваги як влади, так і громадян.
2. Виклики для прозорості ГО
А. Україна
Політична поляризація: Деякі ГО сприймаються як упереджені через джерела фінансування (західні vs. внутрішні).
Тиск законодавства: Закон про декларування іноземного фінансування НУО викликає суперечки щодо втручання держави.
Скептицизм громадян: Через минулі корупційні скандали частина суспільства не довіряє організаціям із неясним фінансуванням.
Б. Вірменія
Післяреволюційні очікування: Після «оксамитової революції» 2018 року до ГО почали ставитися з більшою підозрою.
Наративи про «іноземний вплив»: Влада іноді називає критичні НУО «агентами Заходу».
Обмежена включеність громадян: Багато вірменів не знають про діяльність ГО, що знижує довіру.
В. Грузія
Закон про «іноземних агентів»: Спроби прийняти закон, подібний до російського, викликали хвилю протестів.
Зв’язки з політичною елітою: Деякі ГО сприймаються як інструменти впливу окремих політиків.
Залежність від донорів: Велика частка іноземного фінансування породжує питання про незалежність.
Г. Молдова
Спадок корупції: Частина асоціацій асоціюється з корупційними схемами.
Слабка саморегуляція: Відсутність єдиних стандартів прозорості.
Атаки влади: Колишній уряд тиснув на критичні НУО, що підривало їхню довіру.
3. Як громадські організації можуть зміцнити довіру?
А. Прозорість фінансування
Публічні звіти про джерела фінансування (наприклад, через український ProZorro або грузинський Портал прозорості).
Дотримання міжнародних стандартів (наприклад, INGO Accountability Charter).
Б. Механізми підзвітності
Незалежні аудити для перевірки витрат.
Зворотній зв’язок із громадою (опитування, публічні слухання).
Захист інформаторів для виявлення зловживань.
В. Взаємодія з суспільством
Регулярні звіти (річні звіти, оновлення в соцмережах).
Включення місцевих громад (участь у бюджетних процесах, спільні проекти).
Співпраця з медіа для роз’яснення своєї роботи.
Г. Захист прав НУО
Протидія репресивним законам (наприклад, у Грузії вдалося заблокувати закон про «іноземних агентів»).
Лобіювання пільг для прозорих організацій.
4. Приклади успіху
Україна: Антикорупційний центр (AntAC) публікує детальні фінансові звіти, що підвищує довіру.
Вірменія: Transparency International Вірменія використовує відкриті дані для моніторингу бюджету.
Грузія: Інститут розвитку свободи інформації (IDFI) займається підзвітністю влади через запити на інформацію.
Молдова: WatchDog.md моніторить державні установи, збільшуючи прозорість.
5. Висновок
Для громадських організацій в Україні, Вірменії, Грузії та Молдові довіра суспільства залежить від прозорості, підзвітності та активної комунікації. Незважаючи на виклики — політичний тиск, корупцію та скептицизм — впровадження міжнародних стандартів і відкритий діалог із громадянами допоможуть зміцнити роль ГО як рушія демократичних змін.
Лише через чесність та відкритість громадські організації зможуть стати справжніми лідерами суспільних перетворень.









Discussion about this post