Права біженців: як забезпечити захист уразливих груп? Досвід України, Грузії та Вірменії

Питання захисту прав біженців та внутрішньо переміщених осіб (ВПО) залишається одним з найболючіших викликів сучасності. Конфлікти, переслідування та екологічні катастрофи змушують мільйони людей шукати притулку, створюючи тиск на приймаючі країни. Особливої уваги потребують уразливі групи: діти, жінки, люди з інвалідністю та літні особи. Досвід країн, які самі стикалися з масовими потоками біженців, є найціннішим джерелом знань. Україна, Грузія та Вірменія – три європейські держави, чиї історії тісно переплетені з вимушеним переміщенням, – пропонують важливі уроки про те, як забезпечити захист тих, хто найбільше цього потребує.
Україна: Виклики масового внутрішнього переміщення та роль цифровізації
Після початку повномасштабної російської агресії у 2022 році Україна перетворилася на країну з одним з найбільших у світі населенням ВПО – понад 5 мільйонів осіб. Цей безпрецедентний виклик змусив державу швидко адаптуватися і створити механізми захисту.
Ключові уроки українського досвіду:
Централізація та цифровізація: Уряд швидко запустив портал «Дія», створивши єдиний реєстр ВПО. Це дозволило зменшити бюрократію, забезпечити прозорість і швидко надавати соціальні виплати та послуги. Цифровий паспорт та ідентифікація дозволили отримувати послуги віддалено, що критично важливо для тих, хто переміщався неодноразово.
Фокус на дітях: Було реалізовано програми дистанційної освіти, надано психологічну підтримку та створено безпечні простори у районах, де зосереджені переселенці. Важливим кроком стало інтегрування дітей-біженців з окупованих територій до української освітньої системи.
Міжнародна підтримка та громадянське суспільство: Активна роль міжнародних організацій (УВКБ ООН, МОМ, ЮНІСЕФ) та неймовірна мобілізація українських волонтерських і громадських організацій допомогли заповнити прогалини в державній системі, надаючи гуманітарну допомогу, юридичні консультації та психологічну підтримку.
Головний висновок: Навіть у умовах активних бойових дій ефективна координація між державою, міжнародними партнерами і громадянським суспільством, підкріплена цифровими технологіями, може врятувати життя і забезпечити гідність мільйонів людей.
Грузія: Досвід тривалого переміщення та інтеграції
Грузія має багаторічний досвід роботи з ВПО внаслідок конфліктів початку 1990-х і 2008 років. Це переміщення має довготривалий характер, що вимагає стратегій не лише надання притулку, але й довгострокової інтеграції.
Ключові уроки грузинського досвіду:
Перехід від гуманітарної допомоги до інтеграції: Уряд Грузії разом з міжнародними донорами поступово перейшов від забезпечення тимчасового житла до програми будівництва нового житла та надання компенсацій за втрачене майно. Це допомогло покращити житлові умови та соціально-економічний статус ВПО.
Економічна самодостатність: Реалізуються програми навчання новим професіям, підтримки малого бізнесу та надання мікрокредитів для ВПО. Мета – допомогти людям стати економічно незалежними, а не лише одержувачами допомоги.
Вразливі групи: Створення цільових програм для літніх людей та людей з інвалідністю, включаючи доступну інфраструктуру та спеціалізовані соціальні послуги.
Головний висновок: Довгострокове переміщення вимагає переходу від надзвичайної допомоги до сталого розвитку. Інвестиції в житло, економічні можливості та соціальну інтеграцію є ключовими для запобігання маргіналізації цілих поколінь.
Вірменія: Масове прийняття біженців у стислі терміни
У вересні 2023 року Вірменія зіткнулася з масовим притоком понад 100 000 вірмен з Нагірного Карабаху, які за кілька днів перетнули кордон. Країна з населенням близько 2,8 мільйона осіб продемонструвала зразкову готовність і солідарність.
Ключові уроки вірменського досвіду:
Швидка мобілізація: Уряд, місцеві органи влади, громадянське суспільство та звичайні громадяни миттєво об’єнали зусилля для надання першочергової допомоги: їжі, води, медичної допомоги та тимчасового житла.
Координація на всіх рівнях: Було створено оперативні штаби для координації зусиль держави і міжнародних організацій. Це дозволило уникнути хаосу і ефективно розподіляти ресурси.
Комплексний підхід: Окрім гуманітарних потреб, одразу ж було розпочато роботу з реінтеграції: надання статусу, документів, доступу до охорони здоров’я, освіти та ринку праці. Особливу увагу приділяли психологічній підтримці для подолання колективної травми.
Головний висновок: Навіть країна з обмеженими ресурсами може ефективно реагувати на масовий притік біженців завдяки чіткій координації, громадській солідарності та швидкому залученню міжнародної підтримки. Важливо з самого першого дня думати не лише про виживання, але й про майбутню інтеграцію.
Спільні висновки та рекомендації
Досвід України, Грузії та Вірменії дозволяє сформулювати ключові принципи захисту прав біженців та уразливих груп:
Координація – це все: Успіх залежить від чіткої координації між урядом (національним та місцевим), міжнародними агентствами та громадськими організаціями. Кожен повинен знати свою роль.
Технології як інструмент порятунку: Цифрові платформи для реєстрації, виплат та надання послуг є незамінними для швидкості, прозорості та подолання корупції.
Інтеграція починається сьогодні: Не можна відкладати питання житла, освіти, охорони здоров’я та працевлаштування. Довгострокова перспектива має враховуватися з перших днів.
Психологічна підтримка – не розкіш: Подолання травми, особливо у дітей, є критично важливим для відновлення спроможності людини до продуктивного життя.
Солідарність – найцінніший ресурс: Готовність суспільства прийняти і підтримати біженців є основою будь-якого успішного реагування.
Ці країни, які самі пережили глибокі кризи, показують світу, що навіть у найскладніших умовах можна і потрібно діяти з людяністю, ефективністю та повагою до прав і гідності кожної людини. Їхній досвід – це не лише історія виживання, але і дороговказ для всього світового співтовариства.