Як розпізнати фейкові новини: гайд з фактчекінгу

У світі, де інформація поширюється миттєво, фейкові новини стали справжньою зброєю маніпуляцій. Вони впливають на громадську думку, викликають паніку та навіть змінюють політичні рішення. Як не стати жертвою дезінформації? Розбираємо основні інструменти перевірки фактів.
1. Що таке фейкові новини та чому вони небезпечні?
Фейки – це навмисно неправдива інформація, яка маскується під правду. Вони бувають різними:
Маніпуляції з контекстом (справжні фото чи цитати, але вирвані з ситуації).
Повністю вигадані новини (сенсації без жодних підтверджень).
Помилкові заголовки (clickbait) – коли текст не відповідає назві.
Чому це небезпечно?
 Викликають паніку (наприклад, фейки про катастрофи чи епідемії).
 Впливають на вибори та соціальні протести.
 Розпалюють ненависть між групами людей.
2. Як перевірити джерело?
Перше правило – не вірити сліпо будь-якому повідомленню.
 Критерії надійного джерела:
 Відомі медіа (BBC, Reuters, Associated Press, УНІАН, Радіо Свобода).
 Прозорість – на сайті вказано авторів, контакти, редакційну політику.
 Репутація – чи були раніше скандали через фейки?
 Підозрілі ознаки:
 Сайт з дивною назвою (наприклад, UkraineNews24.co замість Ukrinform).
 Відсутність контактів або інформації про редакцію.
 Багато реклами та клікбейтних заголовків.
3. Як перевірити автора?
Навіть у надійних ЗМІ можуть бути помилки, тому варто дивитися, хто саме написав матеріал.
 Що перевірити?
 Чи вказане ім’я автора?
 Чи є у нього соцмережі чи інші публікації?
 Чи не є це фейковий акаунт? (Перевірити можна через Twitter/X, LinkedIn).
Якщо автор анонімний або профіль виглядає підозріло – варто шукати підтвердження в інших джерелах.
4. Пошук альтернативних джерел
Якщо інформацію публікує лише один сайт – це підозріло.
 Де шукати підтвердження?
Офіційні заяви (сайти уряду, МВС, Офісу президента).
Міжнародні ЗМІ (BBC, DW, The Guardian).
Фактчекінгові платформи (StopFake, VoxCheck, FactCheck.ua).
Якщо жоден авторитетний ресурс не підтверджує новину – ймовірно, це фейк.
5. Аналіз дати та контексту
Фейки часто використовують:
Старі фото/відео (наприклад, кадри з минулих протестів видають за нові).
Неправильні дати (подія могла статися роками раніше).
 Як перевірити?
 Google Images (пошук за зображенням).
 TinEye (знаходить оригінал картинки).
 Відео на YouTube (перевірити дату завантаження).
6. Перевірка фото та відео
Сучасні технології дозволяють створювати глибокі фейки (deepfake), але й інструменти для їх розпізнання розвиваються.
 Як перевірити медіа?
Google Reverse Image Search – знаходить оригінал зображення.
InVID (розширення для браузера) – аналізує відео на маніпуляції.
Forensically – виявляє редагування в фото.
7. Увага на мову та стиль
Фейки часто мають такі ознаки:
Надмірна емоційність (“ШОК!”, “ТЕРМІНОВО!”).
Багато капслоку та знаків оклику.
Неточні формулювання (“дехто каже”, “всі знають”).
Справжні журналісти уникають таких прийомів.
8. Фактчекінгові сайти – ваші помічники
Якщо сумніваєтеся – зверніться до професійних перевіряльників:
StopFake (stopfake.org)
VoxCheck (voxcheck.voxukraine.org)
FactCheck.ua
Google Fact Check Explorer
Висновок: 4 кроки, щоб не потрапити на фейк
Не поспішайте ділитися – спершу перевірте.
Дивіться на джерело – чи воно авторитетне?
Шукайте підтвердження – чи є ця інформація ще десь?
Використовуйте інструменти (Google Images, фактчекінгові сайти).
Ваша уважність – найкращий захист від дезінформації!